Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

приклад менән һуғыу

  • 1 удар

    Русско-башкирский словарь > удар

  • 2 показывать

    показать
    1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];
    2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.
    * * *
    несов.; сов. - показ`ать
    1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти
    2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

    Русско-украинский словарь > показывать

  • 3 образец

    зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), взірець (-рця), взорець (-рця), приклад; (только модель) модло, манір, штиб, штем. Взять кого на -зец - взяти кого за зразок (взірець и т. д.). Ставить кого за -зец - становити кого за зразок (взір, взірець и т. д.). Он является -цом всем своим товарищам - його мають собі за зразок (взір, взірець, приклад) усі його товариші. По -зцу - на зразок (зразком) чого, на взір (взором) чого, на взірець (взірцем, взорцем) чого, на штиб, (штибом), (к)шталтом чого. [На зразок класичних поем (Єфр.) Творилися легенди на прадавній взірець. Зроби мені на такий штиб. Написано кшталтом стародавнього письма]. -зец квитанции, условия и т. п. - зразок (взір, взірець) квитка, умови и т. п.
    * * *
    зразо́к, -зка; (показательный экземпляр, пример чего-л.) взіре́ць, -рця́, взір, род. п. взо́ру; ( манера) штиб, -у

    Русско-украинский словарь > образец

  • 4 приводиться

    -вестися и -весться
    1) (страд.) приводитися, бути приведеним, припроваджуватися, бути припровадженим; (к окончанию) доводитися, бути доведеним; наводитися, бути наведеним, подаватися, бути поданим и т. д. - см. Приводить. Приговор -водится в исполнение - присуд виконується. Машина -водится в движение - машині дається рух, розгін, машина пускається в рух. -водиться, -вестись в чувство - приводитися, бути приведеним до пам'яти. Таких примеров -водится много - таких прикладів багато наводиться;
    2) (приходиться) доводитися кому ким. Он -водится мне двоюродным братом - він доводиться мені братом у перших;
    3) (безл.: случаться, приходиться) доводитися, довестися. Вот и тебе -велось узнать горе - от і тобі довелося горя зазнати. Не -велось мне там побывать - не довелося мені там побувати;
    4) арифм. - зводитися, звестися, бути зведеним (до одного знаменника).
    * * *
    несов.; сов. - привест`ись
    1) ( выпадать на долю) безл. дово́дитися, довести́ся

    не приводило́сь — не довело́ся

    2) (несов.: доводиться родственником) дово́дитися
    3) страд. (несов.) приво́дитися

    Русско-украинский словарь > приводиться

  • 5 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

См. также в других словарях:

  • Военно-санитарное дело в армии — ВОЕННО САНИТАРНОЕ ДѢЛО ВЪ АРМІИ. I. Исторія. Первые зачатки сан., вѣрнѣе медиц., службы въ европ. войскахъ наблюдаются въ концѣ XV в., когда возникли пост. арміи. Уже въ пол. XVi в. кажд. полкъ исп. пѣхоты получилъ по одному штатному медику и… …   Военная энциклопедия

  • Стародуб, Татьяна Сергеевна — Стародуб Татьяна Сергеевна Стародуб Тетяна Сергіївна …   Википедия

  • Драгомиров, Михаил Иванович — ДРАГОМИРОВЪ, Михаилъ Ивановичъ, г. ад., ген. отъ инф., чл. Гос. Сов., изв. воен. писатель, мыслитель и педагогъ, происходилъ изъ потомств. дворянъ Черниг. губ. Род. 8 нбр. 1830 г. близъ г. Конотопа, въ хуторѣ отца, Ив. Ив. Д., к рый въ молодости… …   Военная энциклопедия

  • Интендантская академия — ИНТЕНДАНТСКАЯ АКАДЕМІЯ, высш. учебн. заведеніе для подготовки научно образованныхъ войсковыхъ интендантовъ , свѣдущихъ въ дѣлѣ снабженія арміи предметами интенд. довольствія въ мирное и воен. время. Въ 1900 г., по мысли и трудами нач ка мобилизац …   Военная энциклопедия

  • Николаевская морская академия — НИКОЛАЕВСКАЯ МОРСКАЯ АКАДЕМІЯ. 28 янв. 1727 г. при мор. кад. к сѣ, дир ромъ к раго былъ въ то время 1 й рус. кругосвѣтн. путешественникъ, адм лъ И. Ѳ. Крузенштернъ, б. утверждены офицерскіе классы , имѣвшіе задачей усоверш ніе нѣк раго числа… …   Военная энциклопедия

  • Кирпичевы, братья — КИРПИЧЕВЫ, братья. 1) Викторъ Львовичъ К., тайный совѣтникъ, заслуж. проф ръ, членъ сов. мин ра финансовъ, род. въ 1845 г. Образованіе получилъ въ Полоц. кад. к сѣ, Мих. арт. уч щѣ и Мих. арт. ак міи. Четвертый, по старш ву, брать изъ многочисл.… …   Военная энциклопедия

  • Ольга (княгиня Киевская) — В Википедии есть статьи о других людях с именем Ольга (значения). Ольга ст. слав …   Википедия

  • Maryna Hrymych — (born 1961) is a Ukrainian novelist and academician. Ph.D. in Philology and History (Candidate of Philology, Doctor of History). Editor in Chief of the Publishing House Duliby. Producer of the literary project Lyuba Klymenko. Member of the… …   Wikipedia

  • Гуменюк, Василий Васильевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Гуменюк. Василий Протывсих Василь Противсіх Имя при рождении: Василий Васильевич Гуменюк Дата рождения: 16 октября …   Википедия

  • Колосок (конкурс) — Международный природоведческий конкурс «Колосок»  платный интеллектуальный конкурс школьников. Содержание 1 О конкурсе 1.1 История 1.2 Общие положения …   Википедия

  • Майоров, Марк Вениаминович — Майоров Марк Вениаминович …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»